Самооцінка

Тема:Самооцінка

Мета: сформувати адекватну самооцінку. 
                                           Хід заняття: 
1. Привітання: усі учасники групи беруться за руки і хором вітаються з керівником.
2. Вправа «Сходинки». 
Мета: допомогти учасницям визначити те, що вони хочуть і можуть взяти від тренінгу для вдосконалення своїх комунікативних навичок, сформувати навички планування у досягненні мети. 
Хід вправи: керівник оголошує тему тренінгу і далі малює на аркуші «Сходинки комунікативної майстерності», де найнижча сходинка – «низька комунікативна компетенція», найвища – «майстер комунікації» і пропонує учасницям визначити місце, яке вони займають на цих сходинках. Учасники  пишуть на стікерах свої імена і приклеюють їх на відповідні сходинки. Далі за принципом добровільної активності висловлюють свої сподівання від тренінгу («Я чекаю від цього тренінгу…»). Примітка: по завершенні вправи керівник  обговорює з учасниками, для чого проводилася дана вправа. Потрібно наголосити, що висловлення учасниками своїх очікувань допоможе керівнику виявити їхні потреби і, таким чином, забезпечить кращі результати тренінгу. 
4. Представлення теми заняття: спочатку керівник задає групі запитання: «Навіщо потрібно вивчати себе, знати свої сильні та слабкі сторони? Чи впливає це на процес спілкування? Що таке самооцінка?». Після короткого обговорення керівник підводить учасниць до висновку, що знання своїх особистісних якостей робить людину впевненішою у спілкуванні з оточуючими, і наголошує на тому, що важливе місце в даному процесі належить нормальній здоровій самооцінці. 
5. Міні-лекція «Самооцінка людини».
 Мета: ознайомити із поняттям самооцінка та самооцінювання. 

Зміст: «Самооцінка – це вміння людини оцінити саму себе, свої можливості, здібності, поведінку та своє місце серед інших людей. Від самооцінки залежить розвиток тих чи інших рис особистості (критичність та вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач, оцінка своїх реальних можливостей, тощо) а, отже, і вміння поводитись серед людей. В основі самооцінювання лежать самокритика і самоаналіз особистості. Самокритика – це здатність бачити себе ніби збоку, вміння об’єктивно оцінювати свої здібності та можливості, піддавати критиці свої помилки і виправляти їх. В основі самокритики лежить критичність розуму, вміння бачити позитивне та негативне в навколишній дійсності. 
Самоаналіз – це аналіз своїх дій і вчинків, тобто аналіз того, що зроблено, як зроблено, чи можна було зробити краще, хто винен – я, чи хтось інший, – якщо зроблено помилку. Керуйтесь золотим правилом самоаналізу: «Якщо одна людина зробила вам зауваження, слід задуматись, дві – проаналізувати свою поведінку, якщо вас критикують тричотири достойних людини, визнайте, що ви не маєте рації та усувайте свої недоліки». Виділяють три рівні самооцінки – завищена, адекватна (нормальна) і занижена». 
Примітка: керівнику доцільно навести приклади неадекватної самооцінки, що проявляється у поведінці людей.
 6. Вправа «Яка (й) я гарна (й)». 
Мета: підвищити позитивний настрій, зняти внутрішні затиски.
 Хід вправи: учасники по колу передають дзеркальце дивляться в своє відображення і тричі промовляють «Яка(й) я гарна (й)». Примітка: переважна більшість  не може виконати завдання без сміху. Керівнику не варто вимагати від учасників зосередитись на вправі, а посміятись разом з усіма.
 7. Вправа «Якби я була (в)».
 Мета: сформувати навички саморозкриття. 
Хід вправи: кожна учасник обирає певну річ (морозиво, стіл, сніг, іграшка, книга, тощо) і уявляє себе цією річчю, намагається відчути її «характер». Від імені обраної речі  розповідає, як вона себе почуває в оточуючому світі, про її клопоти, про її минуле і сучасне. Розповідаючи про випадковий предмет, мимохіть говорять про себе, що в підсумку веде до їх саморозкриття і формування навичок управління власними емоціями. 
Примітка: учасники обирають лише ті речі, які є загальнозрозумілими. У випадку, якщо комусь важко вибрати річ, керівник пропонує варіанти. 
8. Вправа «Моя сусід (ка) зліва». 
Мета: розвиток уміння знаходити в людях позитивні якості.
 Хід вправи: керівник пропонує учасницям уважно подивитися на сусідку, котра сидить зліва, і назвати те, що вона вміє робити найкраще. Коло повинно замкнутись. Після виконання вправи проводиться обговорення: чи приємно було чути від оточуючих позитивні оцінки своїх умінь. 
9. Вправа «Мої якості». 
Мета: сформувати навички адекватної самооцінки. 
Хід вправи: керівник просить учасників розділити аркуш паперу на дві частини: в одній вони пишуть свої сильні якості, в іншій – слабкі. При бажанні учасники можуть зачитати свої якості. Далі керівник пропонує порівняти кількість сильних і слабких якостей і подумати, чи можна позбутись своїх слабких якостей, і якщо так, то яким чином це можна зробити. Керівнику важливо наголосити, що наявність слабких якостей не свідчить про їх неповноцінність, оскільки усім людям притаманні такі явища, однак, важливим є те, чи присутнє у дівчат бажання змінитись. Завжди можна позбутись того, що в собі не подобається, головне – зрозуміти, що саме хочеться в собі змінити, а варіанти як цього досягти, можна знайти завжди. 
 Примітка: учасники із заниженою самооцінкою часто не можуть знайти свої сильні якості, тому керівнику варто їм допомогти. 
11. Вправа «Мої досягнення». 
Мета: стимулювати до пошуку внутрішнього ресурсу, підвищити самооцінку. 
Хід вправи: керівник просить учасників написати на аркуші паперу свої досягнення за останній час. Після виконання вправи аркуші вивішуються, зміст зачитується і обговорюється. 
Примітка: учасниці з заниженою самооцінкою або відторгнуті члени групи потребуватимуть допомоги з боку керівника.
 12. Тренерський підсумок. 
13. Рефлексія – учасниці діляться враженнями, що сподобалось на занятті, а що ні, які нові знання можуть знадобитися в житті.